Запечене мистецтво

Я не мала планів відвідати виставку, я планувала просто і весело прогулятися з подругою.
Але коли я почула назву "Запечене мистецтво" то вирішила довіритись своїй цікавості та вибору подруги.
І подарунки та сюрпризи почались одразу.
Перед тим як ми попали в EDUCATORIUM, ми заблукали і потрапили до Галереї ДУКАТ.
А там саме відбувалась виставка Влада Волосенка "Граніт. Мармур.Дерево".
Цікаво, монументально, багато відчуттів через дотик.
Надивившись і надотикавшись до скульптур ми рушили далі.
І ось вони - заповітні двері.

Але чомусь вони не відкрились під нашими поштовхами. Поки ми міркували що робити жінка, яка проходила повз нас, підказала, що є ще один вхід - навкруги.
І ось нарешті ми всередині.
Чомусь я очікувала побачити тарілочки, чарочки, коників і аж ніяк не те, що побачила.
Ціла низка цікавих персонажів, від одеських євреїв до японських самураїв, керамічні картини, анти-екскрементні голуби, персонажі дитячих казок, індійські божества і керамічні ємності для самогону.

Веселі і цікаві люди. У кожного своя історія.

"Одягай свої тухєльки, люба" - я дуже довго простояла біля неї.

Назву не пам"ятаю, але це щось про сакральність, про жіночність і плодючість, відчулось мені.

Домострой. Про любов і ласку але мабуть до насилля і примусу.

Оці от запечені голуби, розміщені на пам"ятниках, лякають справжніх голубів і допомогають зберігати їх чистими від пташиних екскрементів.

Інсайт баби, що побачила КолоБога у спеченому колобку.

От завжди мені було цікаво, як та відьма на лопаті до п"єца відправлялась? Дякую, Наталії, тепер бачу як.

Ну а це баба не "у разбитого корыта", а прямо у ньому. Закінчились бажання до виконання.

Коли небудь думали, а як виглядатиме Червона Шапочка, коли подорослішатиме? 

Ну років у 45-ть, наприклад? А ось так. "Червона шапочка у 45"

Ці скульптури нагадали мені, що я таки справжній самурай.

Бо моя зброя - так само пензлик.

І тут сталося дещо дивне. 

Запечені керамічні скульптури виявляється можуть ховатися у квадратиках кюар-кодів.

Мені таки довелось поєднати сиву давнину і новітні технології, аби побачити це.

Мої старання були винагороджені і у великій пустій кімнаті прямо з газет постали неймовірні скульптури.

Але і це ще не всі сюрпризи - нам пощастило особисто побачити Наталію.

І саме в її словах розкрилися історії, звуки, аромати і образи.

А ще, вона сфотографувала нас разом із своїми чудовими випеченими героями.

Живі люди створюють живе мистецтво.
Життя бринить у ньому.

Навіть, якщо воно запечене.

ПС. Якщо маєте можливість, обов"язково відвідайте виставку. Вона працює до 9 червня.

подробиці тут